Як умру то поховайте мене на могилі

Заповіт

Як умру, то поховайте

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Кров ворожу. отоді я

Все покину і полину

Молитися. А до того —

І вражою злою кров'ю

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Дивіться також:

При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов'язкове.

Завет - Тарас Шевченко

Меня на кургане –

Там, где степи широкие,

В милой мне Украйне,

Чтобы ширь необозримых

Полей, Днепр и кручи

Было видно, было слышно

Рёв реки могучей.

Как понесёт из Украйны

Да в синее море

Дьявольскую кровь… Тогда я

Всё оставлю и отправлюсь

Во владенья Божьи

Молиться лишь… до того же

Не с Тобой я, Боже!

И дьявольской гадкой кровью

И меня в семье огромной

И свободной, новой

Не забудьте после вспомнить

Незлым тихим словом.

25 декабря 1845, в Переяславе

Чтоб лежать мне на кургане,

Над рекой могучей…»

Кровь врагов постылых

Понесет он. вот тогда я

Встану из могилы»

Предисловие Максима Стрихи и его мнение относительно переводов;

Свидетельство о публикации №107080801431

Як умру, то поховайте

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Тільки чути катів говір!

Скрізь туга! Неволя!

Не в степу, а серед лісу, вороги постилі .

Серед круч та серед лісу батько спить, чекає ,

Дніпра йому не видати, Сонце лиш ласкає !

На Вкраїні милій, любій, ляхотва панує .

Люди всі залили очі, драной оковитой.

Кайданами тай цепами виї всі повиті.

По Дніпру текла густюща, маки розквітали!

Били царів, рвали німців, світ весь полонили,

Тільки собі біди-горя більше наробили!

Золотого Тамерлана онучата голі.

Так живемо, хлібу, салу, шо живем радієм,

А як рвали ту Європу при святім Батиї.

Буде завжди литись горе, під святой горою!

Синє небо, синє море, синяя країна,

Підіймайся люба мати, наша Україна!

Коли шашки по схоронах, вороги всі сплять!

Досить пити та радіти в п'яному полоні ,

Досить душу плюндрувати, жити у неволі!

Совість треба в вишиванку добре одягти!

Йдіть на бій з самим собою, змій реве,не спить,

Ви дивіться Україна в полум'ї горить!

Змій зелений душі давить, його треба бить!

Нема більшо біди на Вкраїні милій,

Чим ледачість и пияцтво, вороги постилі .

Пів Європи розірвали, діти сатани.

А тепер хлібайте горе, помста к нам прийшла

Добре, що стара з косою в хату не знайшла.

Наша дума, наша пісня, то є божий храм!

Повставайте ви, моголи, сини Чінгізхана

Тільки в вільній, трезвій праці загоїться рана!

Я тобі ту думу кажу любий мій юначе.

Ти не пий, та знай, що совість, честь, свята любов

Leave a Comment

31 − 22 =